Роман Фалєєв: «Головне прикладне значення хортинг фехтування в умовах сучасної війни полягає насамперед в його психотерапевтичних можливостях та вихованні морально-вольових якостей».
Хортинг фехтування – це досить молодий вид спорту, який продовжує славетні традиції козацького шабельного бою. Його офіційному визнанню в Україні завадило повномасштабне російське вторгнення. Проте навіть в умовах воєнного часу секції хортинг фехтування продовжують свою роботу, орієнтуючись в першу чергу на реабілітації дітей, постраждалих від війни, та їх патріотичному вихованні. Про історичні традиції хортинг фехтування, його очевидні психотерапевтичні можливості в інтерв’ю нашому виданню розповів президент Національної федерації хортинг фехтування України Роман Фалєєв.
Пане Роман, можете кратко розказати, що таке хортинг фехтуваня?
Хортинг фехтування, або український шабельний бій – це сучасний вид спортивного фехтування, що уособлює Україну. Головною метою хортинг фехтування є фізичне, ментально-психологічне, морально-етичне, духовне та патріотичне виховання громадян України на базі культурних та військових традицій нашого народу. В основу хортинг фехтування покладено давню історичну традицію прикладного бойового мистецтва володіння зброєю запорізьких козаків. Займатися цим видом прикладного мистецтва можуть люди різного віку, проте основний акцент ми робимо на роботі з молоддю. Зацікавленість цим видом спорту до початку повномасштабного вторгнення була досить високою. Ми розвивали мережу секцій по всій Україні і отримували серйозну підтримку влади. У 2021 році, до речі, Міністерством освіти та науки України було затверджено єдину навчальну програму з хортинг фехтування для закладів освіти.
Так хортинг фехтування це спорт чи прикладний вид бойових мистецтв?
Взагалі, хортинг фехтування – це досить багатогранне явище, на сутність якого є багато точок зору. З погляду культури та історії, це феномен, який можна порівняти з японськими будо (сучасні японські бойові мистецтва – прим. автора). У Японії ще з феодальних часів існували давні традиції бойових мистецтв, які потім були здебільшого втрачені. Це факт. Багато з сучасних бойових мистецтв в усьому світі стверджують, що їхні традиції передавалися з покоління в покоління та дійшли до наших днів практично без змін. Здебільшого це не відповідає дійсності. Сучасна система будо повністю реконструйована після Другої світової війни. Це абсолютний «новоділ». Те саме можна сказати і про хортинг фехтування. – Це сучасний вид спорту із давньою традицією, але із сучасними технологічними рішеннями, з унікальними спортивними правилами, із сучасними полімерними матеріалами, які використовуються як для виготовлення захисного спорядження, так і для спортивної зброї.
Але з іншої сторони техніка фехтування, його традиції та дух мають серйозне історичне підґрунтя. Якщо взяти японське кендо, можна відзначити, що там більше традиційного самурайського духу, але техніка фехтування – сучасна. Вона спеціально розроблена для сіная (бамбуковий тренувальний меч – прим. автора), в якому немає нічого від справжньої катани. Але ми пішли іншим шляхом, намагаючись всю техніку козацького шабельного бою, яка існувала у 16-17 століттях, передати практично без будь-яких спрощень, редукції та змін. Тому я можу стверджувати, що хортинг фехтування є максимально наближеним до прикладного фехтування.
Але ж ви самі відзначали, що історичні традиції фехтування були практично повністю втрачені в усіх країнах. Як вам удалося в цьому випадку відродити козацький шабельний бій і яка ймовірність того, що саме так фехтували на шаблях наші предки на Запорізькій січі?
Ця ймовірність є досить високою. Ми можемо відродити з великою часткою точності практично будь-яку техніку фехтування, маючи в своєму розпорядженні зразки холодної зброї, які в ній використовувалися. Для цього ми створили систему, яку назвали «Гладіаторія». Це сучасний комплекс технологічних рішень, які, спираючись на наукові методи, дозволяють відтворити та реалізувати принципи та традиції історичного фехтування у практиці сучасного змагального, навчально-виховного чи фізкультурно-оздоровчого фехтування. Спробую пояснити простіше, як ми це робимо. Розумієте, знаючи характеристики зброї: її довжину, вагу, форму, баланс, особливості матеріалів, які використовувалися під час її виготовлення, можна розрахувати оптимальну саме для неї техніку фехтування. За допомогою сучасних наукових методів це можна зробити досить просто. Тобто саме клинок визначає техніку.
Якісь історичні документи вивчалися в процесі розробки техніки хортинг фехтування чи орієнтувалися лише на мечі?
Звичайно. Я не наводитиму весь список історичної літератури та сучасних наукових праць, присвячених європейському історичному фехтуванню, які ми вивчили в процесі розробки техніки та правил хортинг фехтування, але повірте, він дуже значний.
З початком повномасштабного російського вторгнення якось змінилася діяльність федерації хортинг фехтування?
Зважаючи на те, що хортинг фехтування позиціонується нами як вид спорту, нам потрібно було пройти всі стандартні процедури для визнання його офіційним видом спорту в Україні. Це можна було зробити двома шляхами. У межах реалізації першого шляху можна відкривати по всій країні осередки та секції, створювати в регіонах обласні федерації, проводити змагання, збирати необхідний пакет документів (на підтвердження наявності відповідної діяльності та людей, які цим займаються). Весь цей пакет передається на розгляд до комісії Міністерства спорту, і вони приймають рішення про доцільність визнання цього виду спорту. Це досить тривалий процес, який може тривати кілька років. Але є й інший шлях. Оскільки у нас прикладний вид спорту і з чітко вираженою патріотичною філософією, можна спробувати зацікавити якесь силове відомство, щоб воно визнало цей вид спорту як профільну дисципліну, яка викладатиметься у відповідних центрах підготовки та у профільних навчальних закладах. Ми спочатку хотіли піти першим шляхом, але потім на нас вийшли представники командування збройних сил України і, зокрема, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Герой України генерал-майор Ігор Володимирович Гордійчук. Виявилось, що вони стежили за нашою діяльністю та звернулись до нас з ініціативою запровадити хортинг фехтування до програми підготовки офіцерів (як профільне спортивне фехтування), щоб наслідувати історичні традиції, сприяти прикладній фізичній підготовці офіцерів і, в тому числі, підвищувати престиж офіцерської професії. Подібна практика існує у багатьох арміях світу. У тому ж знаменитому Вест Пойнті (військова академія США – прим. автора) фехтування входить до обов’язкового курсу навчання курсантів. Саме в ліцеї імені Богуна ми й почали впроваджувати та відпрацьовувати цю практику. На базі ліцею у 2021 році було проведено відкритий кубок «Український шабельний бій», на який з’їхалися багато відомих фехтувальників України. Це був пілотний турнір, який надалі мав стати традиційним Кубком Богуна. Турнір усім дуже сподобався і одразу після його завершення в ліцеї було утворено секцію. Популярність хортинг фехтування стрімко почала набирати обертів, до нас почали звертатися представники інших навчальних закладів, як військових, так і цивільних, і все йшло до визнання хортинг-фехтування офіційним видом спорту. Але всі ці плани перекреслило російське вторгнення, оскільки Міністерству оборони в нових умовах стало не до розвитку фехтування.
А ще у нас стався масовий відтік кадрів, оскільки у нас серед тренерів та інструкторів було багато професійних військових, як діючих, так і колишніх, були й учасники АТО. Всі вони після 24 лютого 2022 року пішли на фронт. Загалом приблизно 80% наших інструкторів пішли до лав ЗСУ. У результаті нам довелося різко обмежити свою діяльність через те, що ми пішли шляхом визнання виду спорту в Міністерстві оборони, так і через кадровий голод, адже у нас просто не було кому тренувати спортсменів у багатьох секціях.
Тобто федерація хортинг фехтування практично припинила свою діяльність після 24 лютого 2022 року?
Ні, незважаючи ні на що, ми витримали удар і продовжуємо роботу, але, зрозуміло, що на знижених обертах. Наразі ми вже проводимо нові семінари, видаємо навчальні посібники, залучаємо до роботи нових інструкторів. о нас почали активно звертатися вчителі середніх шкіл, які хочуть зараз викладати хортинг фехтування у себе в навчальних закладах. Тобто ми живі, але дещо зменшили свої амбіції та апетити.
В умовах сучасної війни з танками, дронами, крилатими ракетами є якась практична користь для наших захисників від заняття хортинг фехтування?
Давайте я просто наведу приклад як відповідь на ваше запитання. Один із наших учнів, який одним із перших пішов на фронт і зараз командує артилерійським підрозділом, ще рік тому попросив у нас тренувальні шаблі. Коли бійці підрозділу мають змогу, вони займаються фехтуванням. Звичайно, не для того, щоб потім рубатися шаблями в рукопашному бою. Якщо ми говоримо про прикладне значення хортинг фехтування в умовах сучасної війни, то це передусім психотерапія та виховання морально-вольових якостей. Групові заняття хортинг фехтуванням допомагають людям знімати стрес. Всі вправи, які ми практикуємо, можуть бути використані для психологічного розвантаження, зняття напруги, профілактики різноманітних психосоматичних захворювань, скидання агресії. І тут варто говорити не лише про військовослужбовців, а в першу чергу про дітей, які хоч і перебувають у тилу, проте знаходяться у стані постійного стресу. Їх заняття хортинг фехтуванням зараз перетворюються зокрема й у групові сеанси психотерапії.
А як ви вибудовуєте зараз навчально-тренувальний процес для дітей, які страждають від усіх жахів війни, з урахуванням вищезгаданих психотерапевтичних можливостей хортинг фехтування?
Тут все залежить від того, про які саме категорії дітей йдеться. Перша група – це діти, які побували у зоні бойових дій, які були евакуйовані, у яких було зруйновано будинки, які втратили своїх рідних. Друга група – це діти, які не зазнали таких страшних потрясінь, але які постійно чують повітряні тривоги, які читають страшні новини про війну, у яких хтось із близьких зараз на фронті і внаслідок цього вони відчувають постійний стрес. Тобто саме напружене довкілля – воно дуже негативно впливає на дітей. З дітьми з першої групи, які постраждали і фізично, і психологічно, потрібна конкретна робота з посттравматичним стресовим розладом. А це індивідуальна робота з кожним постраждалим. З дітьми з другої групи, які страждають від хронічної перенапруги, працювати простіше. Але при цьому є єдина можливість одночасно досить ефективно працювати з обома групами – це зробити акцент на їх командній згуртованості. Нині за умов війни, в дітей посилюється почуття самотності, покинутості і розпачу. Як не крути, а людина – істота зграйна. І дітям дуже важливо відчувати почуття своєї зграї, коли вони перебувають у певному колективі однодумців, які їх підтримують, поділяють із нею спільні цінності, із якими вони мають спільні погляди. Враховуючи все це, ми на заняттях даємо їм можливість не тільки спілкуватися, а й пропонуємо психоемоційне розвантаження через моторику вправ хортинг фехтування і регулярні спаринги, в ході яких вони скидають свою агресію і напругу, що накопичилася. Крім того, вони зміцнюються й розвиваються фізично та психологічно, оскільки вони проходять якісь випробування та атестації, беруть участь у змаганнях. Вони гуртуються в єдиний сильний колектив, вони об’єднуються в клуб. Ось цей клуб, це середовище, в якому вони існують, вони вже стають зцілющими. Тому що дитина не одна. Її підтримують. І як би їй не було страшно, вона знає, що вона має свою «зграю», має друзів, має однодумців, має старших авторитетних товаришів і захисників в особі інструкторів і тренерів. Тому наше головне завдання зараз – це створення в клубах, у секціях максимального сприятливого середовища, в якому учні почувалися б комфортно та безпечно, де вони були б об’єднані спільною метою і де вони могли б скидати свою агресію через спаринги.
З вашої відповіді відразу видно, що ви професійний психолог.
І не лише я. Основний кістяк нашої команди, люди, які створюють хортинг фехтування та просувають його – це здебільшого професійні педагоги та психологи. І це дуже важливо Бо зараз основний вектор ідеології хортинг фехтування змістився зі спортивно-прикладного спрямування у бік його психологічної та соціальної складовихої. Ми позиціонуємо себе як інклюзивний вид спорту, доступний всім. Нині саме цей аспект вийшов на перший план. По суті, зараз під час війни ми займаємося саме психологічною реабілітацією своїх учнів.
Якісь реальні позитивні приклади психотерапевтичних можливостей хортинг фехтування можете навести?
Так. Тільки зі зрозумілих причин я не називатиму імен. Прийшов до нас у секцію хлопчик із Маріуполя. Хлопчик, який тиждень мешкав у підвалі під обстрілами. Хлопчик, у якого на очах «прилітало» до дев’ятиповерхового будинку, і той буквально «склався» за кілька хвилин. Ця «дев’ятиповерхівка» фактично прийняла на себе удар і якби не вона, то прилетіло б саме до будинку хлопчика. Хлопчик ріс без батька. Незадовго до початку війни в житті його мами з’явився чоловік, який запропонував їй одружитися і фактично став для хлопчика батьком. Цей чоловік був бійцем «Азова» і загинув під час оборони «Азовсталі». Його тіло не знайшли. І ось цей хлопчик із величезним букетом психосоматичних захворювань, з алергією прийшов до нас у секцію. І його мати до речі теж прийшла. Вони почали разом у нас займатись. Хлопчик знайшов у секції друзів, почав дуже різко «оживати», він дуже сильно просунувся у розвитку. Я можу, звичайно, дати більше якоїсь медичної інформації, але це нецікаво. Головне, що хлопчик зараз навчається, тренується та живе, наскільки це можна за наших умов, повноцінним життям.
Ці реабілітаційні практики застосовуються переважно до дітей чи вони так само ефективні у роботі з дорослими?
Ми працюємо як з дітьми, так і з дорослими, оскільки методи можуть бути застосовані до людей будь-якого віку. Але діти на першому місці. У нас навіть розроблено спеціальний проект «БОГУН КЕМП», орієнтований саме на оздоровлення та патріотичне виховання дітей віком від 6 до 17 років засобами хортинг фехтування. З метою реалізації цього проекту ми саме зараз намагаємось залучити іноземних партнерів. Ми впевнені, що потрібно організовувати дитячі табори, які мають посилити клубну роботу. Потрібно вивозити дітей у максимально безпечне місце і там інтенсивно з ними працювати за програмою базового курсу нашої фехтувальної підготовки, до якого вся ця психологічна складова вже включена. Але зараз краще, щоб ці табори були за кордоном, бо напружене середовище в Україні з постійним очікуванням на чергові «прильоти», воно в будь-якому разі тисне на свідомість і на психіку. І це не просто моє припущення, а підтверджений факт. Ми проводили експеримент та вивозили групу дітей за кордон. А там, образно кажучи, «вимірювали» їхні показники психологічного стану. І було очевидно, що діти (та й дорослі, які їх супроводжували) почували себе більш розкуто та впевненіше. Одна жінка-педагог, яка їздила з нами, сказала, що в неї таке відчуття, ніби з неї спадають важкі лати і вона почувається легко і вільно. Тобто почуття безпеки, воно дуже важливе для подальшої роботи з людьми. Оскільки цей проект «БОГУН КЕМП» планується як міжнародний, то він у тому числі націлений також і на популяризацію української культури. І не лише через хортинг фехтування. Ми можемо залучити різноманітні творчі колективи, організувати перегляд наших фільмів, задіяти сучасні музичні українські команди тощо. Тобто 10 днів діти у нас живуть у цьому таборі, тренуються, спілкуються, беруть участь у різних культурних заходах, а потім ми у фінальний день проводимо турнір, де всі його учасники зможуть проявити себе та свої якості та обов’язково отримають якісь призи. Тих, хто програв, у нас не буде. У нас виграють усі. Адже у нас є унікальна система правил, яка взагалі заслуговує на окреме інтерв’ю. Ось на даному етапі є така мрія. Сподіваюся, що ми її реалізуємо.
Довідка
Фалєєв Роман Геннадійович – засновник хортинг фехтування, президент ГО «Національна федерація хортинг фехтування України», психолог-практик, тренер, автор навчальної програми з хортинг фехтування для учнів 1–11 класів закладів загальної середньої освіти. Досвід у неолімпійських видах фехтування – 20 років.
