Україна має сучасних героїв. Їхні імена люди повинні знати, так само як і імена великих історичних постатей, які у свій час боролися за нашу державу. Генерал-майор Збройних сил України Ігор Гордійчук належить до таких особистостей.
Ігор Гордійчук народився в селі Залізниця Рівненської області 12 листопада 1972 року. Ще з юних років хотів стати військовим, брав приклад зі свого дядька. Цю мрію він не зрадив і присвятив їй все своє життя.
Навчався Гордійчук в Омському вищому загальновійськовому командному училищі. Звісно понад все хотів вчитися в Україні, але в тогочасних реаліях це було неможливо як би ти не старався. Та повернутись на батьківщину Ігорю вдалося. Це сталося, коли Україна стала незалежною.
Закінчити навчання в Україні для Гордійчука та інших українських курсантів було принципово. Зовсім не дивно, що їх відпускати не хотіли. Але коритись забаганкам тодішньої російської влади курсанти не збиралися, адже вони не мали бажання складати присягу Московії. Їм довелося пригрозити керівництву училища. Мовляв, почнуть голодувати, але Росії не присягнуть. Так завдяки своїй наполегливості та впертості українці повернулися додому. Навчання Ігор Гордійчук вже закінчував у Київському військовому інституті сухопутних військ.
З того часу і до тепер Гордійчук вірно та щиро служить Україні. Свою кар’єру в ЗСУ він починав у 161-й окремій механізованій бригаді в місті Ізяслав. Далі був командиром розвідувального взводу, механізованого взводу, механізованої роти, заступником командира механізованого батальйону, командиром окремого танкового батальйону тощо. Ігор Гордійчук завжди вдосконалювався, хотів знати та вміти більше, тому постійно вчився. За своє життя він змінив багато посад, служив у багатьох частинах, був в Афганістані у складі міжнародного контингенту.
У 2014 році якби він захотів, то не відправлявся б на передову в саме пекло. Але, маючи високу посаду, Гордійчук вирішує бути у вирі подій та захищати Україну. Тоді він отримує позивний “Сумрак”, інший його позивний – “Гордей”.
12 серпня 2014 рік. Саме в цей день Ігор Гордійчук командував боями по захопленню Савур-могили. Тоді українські військові перебрали контроль над спостережним пунктом, що дозволило розпочати коригування артилерійського вогню. Російські найманці щодня штурмували Савур-могилу, через що було виведено з ладу систему зв’язку. Та це не зупинило Гордійчука, він продовжував виконувати завдання телефоном.
Оборона Савур-могили була важкою. На жаль, не обійшлося без втрат. Сам Ігор Гордійчук не раз був контужений, але кожного разу повертався до виконання обов’язків. Навіть після ротації групи “Крим” він залишився на Савур-могилі.
Наказ про відступ “Гордей” отримав пізно ввечері 24 серпня, віддав відповідний наказ 25 серпня, після 12 днів важкої оборони. Українські бійці знаходились фактично в ізоляції від наших підрозділів. Тому виходити з оточення довелось ночами. Вони прийшли до найближчого українського підрозділу – угрупування сектора “Б” генерала Хомчака під Іловайськом. Група пройшла по ворожих тилах близько 60 кілометрів та приєдналася до українських військ під Многопіллям.
29 серпня група полковника Гордійчука разом з рештою оточених українських сил пішла на прорив. По вантажівці, де зокрема перебував Гордійчук, відкрили вогонь. Стався вибух, автомобіль загорівся. Через це ніхто не мав змоги допомогти Гордійчуку. З машини він вибрався сам, всупереч складній рані – осколок йому влучив у потилицю. Попри це військовий все ще намагався керувати боєм, але від втрати крові знепритомнів. У такому стані його та ще кілька бійців взяли у полон. Згодом “Сумрака” покинули, оскільки вважали, що зовсім скоро той помре.
Та Ігор Гордійчук вижив… Його чекало довге і складне лікування та реабілітація. У час, коли він ще проходив лікування, його призначили начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна… За свою службу та відвагу Ігор Гордійчук відзначений найвищими нагородами. Зокрема, йому присвоїли звання Героя України та вручили орден “Золота зірка”. Також Гордійчук отримав Ордени Богдана Хмельницького II та III ступенів. 23 серпня 2016 йому надали військове звання генерал-майора. Під час параду з нагоди Дня Незалежності 24 серпня 2016 п’ятий президент України Петро Порошенко особисто вручив Ігорю Гордійчуку погони генерал-майора.
З 26 квітня 2016 року Ігор Гордійчук приступив до виконання своїх нових обов’язків та очолив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Це не менше відповідне завдання для нього, адже саме в цьому місці навчається майбутня військова еліта Збройних Сил України.
Автор: Людмила Оленюк
