Куркове, або за іншими документами, стрілецьке товариство (чи братство) виникло у Львові із суто утилітарної потреби оборони міста.
Перші згадки про братство датуються 1445 роком. У цьому році було закінчено будівництво міських веж, яких було 17. Утриманням, озброєнням і обороною кожної займалися окремі ремісницькі цехи.
При вступі до цеху в якості повноправного члена, ремісник окрім інших зобов’язань, повинен був подарувати одиницю зброї для вежі, що була закріплена за цим цехом. Природньо що виникла потреба й у військовому вишколі громадян міста. 2 травня 1574 року король Генріх затвердив статут Львівського куркового товариства.
Назва «куркове» походить походить від польського слова «курок», себто — курка, або півень. Таку форму мала тоді мішень для стрільби.
Подібні товариства для організації самооборони виникли у Франції, Фландрії, німецьких державах вже XII столітті. У XIV столітті ця практика поширилася і на більшість міст Речі Посполітої, до складу якої на той час входило місто Львів…
Місто Лева має багато цікавих історій. Днями до них додалася ще одна. Пам’ять Стрілецького (Куркового) братства було вшановано від час проведення Чемпіонату Львова з практичної стрільби з рушниці.
Ці змагання було проведено Львівським відділенням стрілецького клубу «Практика» на полігоні стрілецького клубу «Карабін» (Львівська область, с. Сапіжанка). Кілька десятків стрільців з багатьох міст України два дні місили ногами мокру глину для того, щоб здобути перемогу в цьому напруженому матчі.
З повної відповідальністю хочу заявити, що рівень підготовки нинішніх практичних стрільців з рушниці в Україні знаходиться на дуже високому рівні. Результати участі у міжнародних змаганнях це регулярно підтверджують. Лакмусовим папірцем щорічно на протязі останніх десяти років виступав Центрально-Європейський чемпіонат в Угорщині (Central European Shotgun Open). Під час участі в цьому змаганні, яке замінило собою Чемпіонат Європи, наші стрільці регулярно входили до десятки кращих, а також стояли на п’єдесталах у своїх класах зброї. На жаль, COVID трохи зламав цю регулярність, але рівень підготовки стрільців від цього не погіршився. Жорстка конкуренція в українських матчах дає можливість підтримувати дуже високий рівень готовності.
Щодо матчу у Львові, то там було побудовано десять різноманітних вправ загалом на півтори сотні пострілів. Непрості і цікаві шротові вправи з різноманітними стрілецькими позиціями. Дуже компактна, але дуже експресивна кульова вправа, коли буквально на п’ятачку треба було відтанцювати навколо десяти паперових мішеней на пістолетній дистанції, і при цьому не забути вразити металевий попер на 50-ти метрах. І все це робити дуже швидко. Тому що результат кожної вправи (хіт-фактор) в практичній стрільбі вираховується шляхом розподілу отриманих очок на час, який стрілець витратив на виконання вправи. Тобто, якщо хочеш виграти, попадай і заряджай швидко!
Родзинкою матчу стала довга вправа на 24 постріли картечними набоями. Такого я за свої п’ятнадцять років активної стрілецької кар’єри ще жодного разу не стріляв.
Але все колись закінчується. Львівське стрілецьке товариство знову підтвердило свій високий організаційний рівень. Впевнений, що всі учасники матчу з нетерпінням будуть чекати наступної можливості вдумливо помісити білу Львівську глину ногами під час стрільби на хитрих куркових вправах…
Сергій Стрельцов
Майстер спорту, п’ятнадцятиразовий чемпіон України з стрільби
Фото — Дарина Юрчук
